Географічне зазначення (ГЗ) — це розрізняльний знак, який використовується для ідентифікації товару, що походить із конкретного географічного місця. Його якість, репутація або інші характеристики безпосередньо зумовлені цим місцем походження.

Найчастіше географічні зазначення застосовуються щодо:

• сільськогосподарських і харчових товарів,
• вина та спиртних напоїв,
• виробів народних промислів і ремісництва,
• окремих промислових товарів.

Відомі приклади географічних зазначень: «шампанське», «віскі скотч», «пармська шинка» 🍷🧀

Європейський Союз приділяє особливу увагу охороні географічних зазначень і включає відповідні положення до угод про вільну торгівлю. Зокрема, це передбачено Угодою про асоціацію між ЄС та Україною, яка включає Глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ).

Відповідно до положень ГВЗВТ, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити охорону близько 3000 географічних зазначень ЄС. Для окремих назв, які тривалий час використовувалися українськими виробниками, передбачено перехідні періоди. Серед них — Champagne, Cognac, Parmigiano Reggiano, Roquefort, Feta та інші.

Станом на сьогодні за національною процедурою в Україні зареєстровано 43 об’єкти, з яких 30 є виключно українськими географічними зазначеннями 🇺🇦

Серед найбільш відомих українських ГЗ:

• Гуцульська бриндзя (овеча та коров’яча),
• Мелітопольська черешня 🍒,
• Кролевецькі рушники,
• Петриківський розпис,
• вина регіонів Таврія, Закарпаття, Шабо, Ялпуг,
• мінеральні води, зокрема Миргородська.

Нещодавно до переліку додано Херсонський кавун, а серед виноробних регіонів триває реєстрація географічного зазначення «Придунайська Бессарабія» 🍉🍇